Записи, що перенесено з книги відгуків

Книгу відгуків було видалено з сайту, бо до неї пхали забагато спаму. Але всі записи звідти перенесено сюди.

Ваші вірші я використовую у презентації вже на другій конференції. Перша була два роки назад в Ірпіні. Книжку Вашу у мене "зачитали".

Познайомилася з вашими віршами. Книга "Злива щастя"- с правжня злива божої любові.
Хай береже Вас Бог!
Щиро

Вельмишановний Петре Вікторовичу, вітаю!
В маршрутці нині познайомились, зазирнув на Ваш сайт, і ще буду заглядати, і на форум теж зазирнув.
Якщо ще й кримсько-татарська, і турецька мови Вам не чужі - то особливу місію на Вас Господь поклав, певне!..
Одначе, приймайте Вам присвячений сонет:

Присвячується пану Петру Вікторовичу Орлову

Вам дякують жінки, чоловіки
За задушевні вірші і за душу,
Що зігрівають люд в жару і стужу!
Пророчать віршам Вашим жить віки!

Для когось вірші світлі маяки,
Комусь вони осяють путь байдужу,
А декому погоять плоть недужу,
Бо з-під легкої автора руки

І кримське сонце, і ранкові бризи
Ллють в душі світло, радість і сюрпризи –
Теплом, Любов’ю сповнені рядки,

В апостольські не виряджені ризи –
Слова од Бога мають свіжі риси,
Мов бризки Життєдайної Ріки!

З повагою, Любов`ю і побажаннями натхненної творчості,
Віктор Оліфіров

Щиро вдячна за чудові вірші! Мої сусіди придбали Вашу збірочку "Злива щастя", подорожуючи, і, знаючи мої внутрішні переживання в час хвороби, дали почитати. Дуже гарно, дуже душевно!
Нехай Господь благословить Вас на творчу плідну працю і надалі.

Щиро вдячні за вашу творчість. Всіх вам благ.

Хочу подякувати Богу і вам за вірші, які подобаються мені і моїм сестрам у Христі. Ми читаємо їх самі і ділимося ними, коли відвідуємо стареньких у Будинку милосердя (престарілих). Ваші вірші надихаються вірити просто і щиро у Вічного Бога, прославляти Його своїм життям!
Благословінь вам, і нехай Господь дарує вам написати ще багато чудових рядків!

Вражена. Щиросердно дякую Вам за Ваші вірші. Нехай злива щастя у Вашому житті ніколи не вщухне!

Дякую. Я плакала, читаючи кожний вірш у книжці "Глазами души"

Ви чудовий поет. Творіть ще!

Спасибі Вам, за те що Ви є і у своїх віршах очі душі звертаєте до Небес!

Доброго дня Вам, Петро Вікторовичу! Дуже рада нашому знайомству у потязі Львів-Київ 6 квітня у купе-вагоні. Я їхала з братом, який придбав для мене Ваші збірки.
Мене приємно вразила, на перший погляд проста, але така глибока за змістом поезія. Хтось сказав, що творчість лише тоді виправдана, коли дарує людям позитивні емоції, сили, віру, любов. Таку людину називають митцем від Бога. І такою людиною мені хочеться назвати Вас! Дякую, що творите, щиро і самовіддано! Надіюсь, що нас, читачів, порадує ще не одна Ваша збірка!

Доброго дня Петро Вікторович! Вчора в поїзді мав змогу придбати вашу поетичну збірку "Злива щастя". Дуже дякую. Безумовно у вас є талант і його треба розвивати. Можливо ви врахуєте моє бачення деяких тем затронутих у ваших віршах. Дуже сильні рядки вами написані:

Поет, ти є совість своєї доби.
І відповідальність несеш велику.
Можливе усе й неможливе роби,
Щоб людям світити у мемряві віку.

Дуже влучно сказано.
У своїх віршах ви висвітлюєте тему Бога. Це дуже не проста тема, і ви розумієте що те що ви пишете про Бога , про любов не повинно перечити Біблії. А якщо точніше, то я приведу декілька стовбців (уривки), а потім обгрунтую.

Любов-це життя задля тих кого ми у серці плекаєм.

Любов-це властивість життя, яке не для себе живеться.

Якщо тут йдеться про любов до дітей, то я звами згідний , в іншому разі ні.

Той, хто отак живе для блага інших-
У світі найщасливіша людина.
Прийми це не за просто гарні вірші-
Живи так сам щодні і щогодини.

За те, що для служіння людству дане,
Бог кожного із нас питати стане.
І той, хто жив, не дбавши про людей,
Від сраму не сховається ніде.

Не упусти, мій брате, цю нагоду
Своє життя прожити для народу.

І так далі.
Хочу вам навести дві головні заповіді.
1. Люби Господа Бога всім серцем, всією душею, всім тілом своїм.
2. Люби ближнього як самого себе.

Ісус Христос говоров: "Хто шукає царство Боже, той топчеться на ньому".

Царство Боже є в нашому серці і господь живе в нашому серці. Полюбити Бога значить полюбити самого себе. Не можна віддавати свою любов не любячи себе,
інакше життя перетворюється на самопожертву. Ми прийшли на цей світ не для того щоб жертвувати його. У заповіді "Люби ближнього як самого себе" ключовими словами є :"як самого себе". Тільки полюбивши Бога в свому серці ти зможеш дарувати любов і отримувати її назад у стократ.

Дуже погоджуюсь з наступними рядками :

Робити некорисливо хоч щось
Почни потрошечки та не чекай
Ні вдячності, ні шани від когось-
І в серці ти відчуєш справжній рай.

Навіщо сперечатися про Бога?
Ми просто маємо його любити
І маємо молитися до Нього
За те, щоб цю любов не загубити.

Любов - це безумовне прийняття.
Любов все робить гарним і щасливим.
Живи, мій брате, все свої життя
Під безумовної любові впливом.

Мої зауваження не є критикою а тільки моїм баченням. Щераз дякую за гарну книжечку. Хочу запитати чи можна ваші вірші використовувати у піснях на аматорському рівні.
Чи є ваша сторінка в однокласниках. Хотів би вас додати до друзів.
Щасти вам!

Розкажіть про своє особисте життя.

Ответ : Я одружився у віці 26 років, нашому синові у цьому році буде вже 15. Ми всі любимо одне одного і тому ми всі щасливі.

Які ваши плани на майбутнє?

Ответ : Які можуть бути плани на майбутнє? Хіба хтось знає скільки йому залишилося жити на цій Землі? Я маю плани на сьогодні: сьогодні увечері я піду у потяг Київ - Івано-Франківськ продавати там пасажирам свої вірші, доїду до Коростеня, переночую там у гуртожитку залізничників, а вранці продаватиму свої книжки у потязі, що їхатиме до Києва зі Львова. У будь-який момент може народитися якійсь новий вірш. Тоді я його запишу, щоб потім долучити до майбутньої книжки. Якщо сьогодні я служитиму людям і Богу своїм талантом, то Господь i завтра дасть мені нагоду бути корисним Йому і народові, і так буде до смерті. Мабуть служіння змінить свою форму, якщо це буде потрібно, але у бідь-якому разі змістом життя є служіння. У теперішньому, у майбутньому і у вічності.

Про що найбільше ви пишете в своїх творах?

Ответ : Я пишу ліричні вірші. Ліричні вірші описують стан душі насамперед, ставлення до життя і все таке. Що бачу, що відчуваю, про те і народжуються у мене вірші. У будь-якому разі вірші народжуються з почуття любові. Але любов має так багато граней і відтінків. З неї, насправді, складається все життя.

Що надихнуло Вас взяитсь за перо?

Ответ : Я просто живу, щось бачу, щось відчуваю, і мої почуття втілюються у моїх віршах. Дуже просто.
Додатково мене надихнуло те, що мій дідусь, знайшовши мій першій вірш, показав його всім сусідам і друзям, що порадили віднести той мій вірш до міської газети "Євпаторійська здравниця". Він відніс, вірш надрукували. Все місто прочитало той вірш, бо кожна родина виписувала єдину у той час міську газету. Всі про це говорили. Хтось не вірив, що семирічний хлопець міг написати дещо непогане. Для мене це було підтвердженням, що я справжній поет. Я продовжував писати вірші, дідусь продовжував їх носити до газети, а газета продовжувала їх друкувати. І у мене не було питань, ким я буду, коли виросту. Я вже був, хоч ще не виріс, як мені здавалося, справжнім поетом.

Як називався Ваш перший твір?

Ответ : Мої вірші народжуються у серці без назв. Буває потрібно вигадувати назву віршу у разі, коли без назви не зрозуміло, про що йдеться у вірші. Та це буває рідко. У мого першого вірша, що я його написав у віці 7 років не було назви, а був він про те, що я люблю всіх людей на землі і не хочу, щоб вони воювали. Цікаво, але хоч пройшло з того часу 35 років, я і досі інколи пишу про те саме, майже нічого не змінилося.

Як склалося Ваше життя?

Ответ : Я жив як звичайна сільська людина + писав вірші. Кілька разів державне видавництво "Таврія" друкувало їх окремою збіркою за назвою "Краплини неба" (було три-чотири перевидання тої збірки, кожного разу з додатками). Мої книжки по-трошечки продавалися у магазинах, але останнє державне видання довго не могло продатися, і я вирішив домовитися з видавництвом забрати книжки з торговельної мережі і спробувати продати їх самостійно. Спробував, вийшло. З того часу я сам видаю свої книжки і сам їх розповсюджую.
У 2010 році я з родиною переїхав до Києва, аби мати можливість інтенсивно розповсюджувати свою творчість. Але протриматися в Києві два роки було дуже важко, бо треба орендувати окрему квартиру, що коштує величезні гроші. Грошей, що ми отримали з продажі нашого дома в Прхладному, на купівлю власної квартири в Києві не вистачило. Ми купили квартиру в Сімферополі і скоро повертаємося до Криму.

Що Ви памятаєте про своє дитинство?

Ответ : Я навчився читати у три роки. І дуже любив читання. Любив поезію. І прозу також, класичну. Ще любив походи у гори. Те місце, де потім я збудував домівку для родини, я пам"ятаю ще з дитинства. То було місце моєї мрії.

Чи живе Ваша бабуся?

Ответ : Мій дідусь помер, коли мені було 12 років, а бабуся - коли мені було 17.

Ким є Ваші батьки?

Ответ : Моя мама народила мене, коли була ще замолодою, і залишила дідусеві і бабусі, бо хотіла ще влаштувати своє особисте життя. Вона його влаштувала: вона вже багато років заміжня, має ще сина, вони втрьох живуть у Ізраїлі, бо її чоловік єврей. Моя мама медсестра, працює в Ізраїлі у будинку для старих.

Доброго дня, шановний Петре Вікторовичу! Вітаю Вас. Розкажіть, будь ласка, про Ваш рідний край, де ви народилися.

Ответ : Я народився в Євпаторії. Але з дитинства полюбив Кримські гори, куди постійно ходив з друзями в походи. І з дитинства мріяв жити у гарному гірському селі десь у Бахчисарайському районі, де є найчудовіша природа. Тому щойно я став самостійною людиною, я оселився у селі Прохладне (історична назва Мангуш-Кьою) Бахчисарайського району. Там я збудував власними руками будинок, там ми жили разом з моєю дружиною Оленою, там виріс наш син Роман. У нас були корови, город, садочок. Моя збірка "Очима душі" російською мовою складена майже цілком з віршів, що я написав у Прохладному. Я регулярно перевидаю цю збірку.

Купила у поїзді запропоновану Вами збірку віршів "Злива щастя". У Вас справжнє живе розуміння християнства, що сьогодні буває надто рідко.

Доброго дня, пане Петре!
Я придбала в Вас Вашу збірку "Очима душі". Мені дуже сподобалися вірші, найперше - за духом. Головне цілком відповідають Євангелії. Багато з них можливо використати в радіопередачах, які готує наша команда на Транссвітовому радіо (сайт ТСР). Зокрема радіопрограма "Жінки надії". Чи дозволите Ви це робити? В нас передачі християнського спрямування. Вірші стануть хорошим доповненням до тексту.
З повагою Лариса Мельник

Я дякую за Ваші вірші, вони надихають...
Коли мама мені подарувала Вашу збірку, я не сподівалася, що вона на стільки мене захопить! Прочитала за день... Ваші вірші дійсно: "Насіння для чудового врожаю"!!!

Сьогодні у потязі чоловік купив Ваші вірші. Каже, не думав нічого купувати, але відкрив книжку на сторінці 106 і слова віршів його вразили.
Я почала переглядати книжку і не змогла зупинитися на одному вірші... Знайшла Ваші вірші в інтернеті, надіслала знайомим... Надихає, що в цьому мирському світі є люди, які живуть зовсім по-іншому. Надихає, що є такі люди, через яких працює, проявляє себе Бог, бо людина сама по собі таке написати не здатна...

дякую Вам) просто дякую, без пояснень та зайвої писанини. просто Дякую за Все. Ви творите прекрасну річ, та слідуєте найвищій місії, за що подяка і шана)
Дівчина на верхній полиці 1го вагону, маршруту Київ- Чернівці з 6грн в кармані)

І знов мандрую ясними рядками,
що тчуть гармоній чистий мислетвір.
Так гарно... А за простими словами
Яріють небо, сонце, вишність гір...
Душа себе так щедро в світ дарує,
Співає горню пісню золоту,
І навколо стає світліше людям,
Бо їм потрібно чути пісню ту...

Радію знайомству. Простота ваших віршів - так здається - є простотою душі. Не тою, що "хуже воровства", а вишуканою, котра від СПРАВЖНОСТІ. І очі ваші також сподобались.